Якщо у Вас хоча б раз у житті боліла спина, прихоплював радикуліт, крутили суглоби, було розтягнення зв’язок та м’язів, то Ви точно знайомі з таким ліками, як диклофенак в таблетках. Від чого ще допомагає цей препарат, якої шкоди він може завдати і, нарешті, чому ми не хочемо міняти його на нові НПЗП?

Корифей в сімействі НПЗП

Сьогодні група НПВН, до якої належить і Диклофенак, налічує досить велику кількість препаратів. Але багато лікарі і фармацевти як і раніше вважають його «золотим стандартом» серед неселективних нестероїдних протизапальних засобів.

Саме з ним порівнюють інші ліки такого ж спектра по ефективності і переносимості. Ці кошти покликані боротися з двома взаємопов’язаними проблемами – болем і запаленням.

Диклофенак використовується в Росії з 1974 р., тобто його лікувальний «стаж» становить понад 40 років. І хоча зараз розроблено досить багато його аналогів (при цьому деякі з них відрізняються меншою кількістю побічних дій), можна помітити таку закономірність: людина починає приймати новий препарат, але потім знову повертається до Диклофенаку.

Коли призначають ліки?

На початку своєї «кар’єри» препарат застосовувався в основному в лікуванні ревматологічних хвороб, так як він справляє потужний протизапальний і аналгетичний ефект, а також знімає жар. Але в подальшому сфера його діяльності була істотно розширена. Хірургія, травматологія, гінекологія, неврологія, онкологія – галузі медицини, де застосовується Диклофенак в таблетках. Ось від чого допомагає цей препарат:

• поразка ОДА, зв’язок і м’яких тканин (забиті місця, розтягнення);
• в якості післяопераційного знеболювання;
• болі в спині;
• для полегшення стану при тунельному синдромі;
• мігрень;
• дисменорея, аднексит;
• ревматоїдний артрит;
• подагра.

Коли шкода буде більше користі?

Навіть при наявності вищеперелічених показань ліки краще не призначати хворим з пептичною виразкою шлунка та 12-палої кишки (у гострій фазі), при порушеннях в системі кровотворення, аспірінової астми. Заборонено його давати дітям молодше 6 років, вагітним в 3 триместрі, годуючим мамам. Диклофенак також протипоказаний при індивідуальній непереносимості компонентів.

Існують і відносні протипоказання — коли препарат може бути призначений, але з обережністю і строго під спостереженням лікаря. Це:

• бронхіальна астма;
• підвищена чутливість до будь-яких НПЗП;
• виразка в анамнезі;
• порушення в роботі нирок і печінки;
• високий тиск;
• хронічна серцева недостатність;
• схильність до кровотеч;
• часті диспептичні явища;
• вік старше 65 років.

Чим небезпечний препарат?

У Диклофенаку, як і у будь-якого іншого НПЗП, бувають побічні ефекти, причому досить серйозні. Вони частіше розвиваються у осіб, які страждають проблемами з боку ШКТ. Список можливих небажаних реакцій дуже великий. Зокрема, в нього входять:

• біль у шлунку, напади нудоти і блювання, втрата апетиту, метеоризм. У рідкісних випадках – утворення ерозій і виразок на слизовій кишечника і шлунку, що може супроводжуватися кровотечею;
• головний біль, стомлюваність, запаморочення, порушення сну. У виняткових випадках – погіршення зору, слуху, пам’яті;
• висип на шкірі;
• окремі випадки розвитку гострої ниркової недостатності, запалення печінки;
• анемія, посилення кровоточивості;
• вкрай рідко – посилене серцебиття, набряк, біль в області серця, підвищення АТ.

Як пити ліки?

Коли захворювання протікає гостро, призначають препарат в ін’єкціях. Якщо ж воно набуло хронічне протягом, то прописують таблетки Диклофенаку. Застосування цього НПЗП у такій лікарській формі дозволяє досягти максимальної концентрації його активних компонентів в осередку ураження.

Початкова доза для дорослого становить 75 г (1 таблетка – 50 або 100 мг). Цього буде достатньо, якщо хвороба протікає в легкій формі (приміром, якщо її симптоми найбільше відчуваються вранці або ввечері). Засіб рекомендується приймати цілими, під час або після їжі. При сильному больовому синдромі зазначену дозу можна збільшити ще на 2 таблетки. Допустима безпечна максимальна добова доза – 200 мг (4, вкрай рідко – 6 таблеток)

Дорослим пацієнтам зазвичай призначають по 1-2 таблетки від 2 до 3 р. в день. Коли стан хворого покращується, дозу знижують до 2 таблеток на добу.

Іноді сильно виручають, але з наслідками! Відгуки пацієнтів

Яку репутацію завоював у пацієнтів Диклофенак в таблетках? Відгуки ще раз підтверджують його ефективність. Ось як описують його дію: «швидко знімає біль», «кілька годин після його прийому відчуваєш себе людиною», «знеболює дуже добре». Головне, від чого рятує Диклофенак у таблетках, на думку пацієнтів, – біль (при артриті, подагрі, радикуліті, травмах зв’язок).

Таблетки допомагають — це факт, але багато хто скаржиться, що після їх прийому виникають болі в шлунку, розлад травлення. Люди роблять висновок: ліки дієве, але від нього сильно страждає шлунок. Загальна рекомендація, яку вони дають, виглядає так: можна, тільки обережно. Якщо використовувати Диклофенак правильно, то ризик розвитку проблем з ШКТ буде мінімальним. Ще одне повчання від пацієнтів — у кого хворий шлунок, краще запивати ліки молоком. Великим плюсом цього препарату люди вважають доступну вартість: за 20 таблеток доведеться заплатити трохи більше 60 крб.

Чи є безпечні аналоги?

Чим же можна замінити таблетки Диклофенаку? Аналоги є, правда, не можна сказати, що вони більш безпечні. Ось ліки з аналогічною дією: Ібупрофен, Клофезон, Сулиндак, Кетопрофен, Індометацин, Піроксикам, Теноксикам. Всі вони здатні заподіяти шкоду ШКТ. Самим щадним для шлунка вважається Сулиндак, але він токсичний для печінки. Найбільш безпечним з НПЗП вважається Моваліс.

Диклофенак отримав вищий бал по ефективності, але заробив безліч нарікань на ймовірність побічних реакцій. Найбільше він шкодить органам травлення. Тому його можна покласти в домашню аптечку, але приймати тільки з дозволу лікаря і ніколи не зловживати таким засобом, вдаючись до нього тільки в разі крайньої необхідності.