Мабуть, одним з найбільш неприємних діагнозів, який можна почути від лікаря-гінеколога, є «бактеріальний вагіноз». При вагітності цей ворог жіночого здоров’я особливо небезпечний, адже на цьому етапі його прояв може спровокувати різні ускладнення в розвитку плоду. Які ж причини розвитку недуги і як його правильно лікувати?

Небезпека хвороби

У нормі баланс мікрофлори піхви підтримується за допомогою населяють його 98 % лактобактерій.

Саме вони забезпечують створення молочнокислої середовища, згубним для більшості інфекцій, збуджуючих захворювання. Якщо ж кількість корисних бактерій починає знижуватися, порушується кислотність мікрофлори піхви, а якщо число шкідливих мікроорганізмів зростає, розвивається бактеріальний вагіноз.

Під час вагітності ця недуга може завдати непоправної шкоди — як майбутньому малюку, так і самої матері. Шкідливі мікроорганізми здатні мігрувати у внутрішні органи області малого тазу, що може призвести до інфікування плаценти і навколоплідних оболонок. Крім внутрішніх патологічних процесів в організмі жінки, це може вкрай негативно позначитися на здоров’ї дитини і навіть викликати у вагітної передчасні пологи.

Причини появи

На зниження кількості корисних для піхвової мікросередовища лактобактерій можуть вплинути як внутрішні деструктивні процеси, так і зовнішні. До числа найбільш поширених причин хвороби можна віднести наступні:

• порушення гормонального фону і менструального циклу у період статевого дозрівання, після пологів або аборту;
• вагітність з ускладненнями;
• прийом сильнодіючих протимікробних і антигрибкових ліків та антибіотиків;
• використання спіралей і комбінованих оральних контрацептивів;
• часте застосування антисептиків, лікарських засобів на основі триклозану, а також содових розчинів для спринцювання піхви;
• використання вагінальних свічок, кремів, тампонів і таблеток, що містять сперміциди;
• зміна мікрофлори кишечника;
• носіння надто тісного нижньої білизни з синтетичних волокон;
• недотримання елементарних правил інтимної гігієни.

Під впливом перерахованих факторів в мікрофлорі піхви можуть відбутися серйозні зміни, що, в свою чергу, провокує розвиток захворювання. Нескладно здогадатися, що бактеріальний вагіноз при вагітності найчастіше є наслідком гормональної перебудови організму. Саме тому він вважається одним з найпоширеніших недуг у жінок дітородного віку.

Симптоми хвороби

Головними симптомами появи неприємної хвороби прийнято вважати:

• рясне виділення клейких, пінистих або тягучих белей сірого або зеленувато-жовтого кольору;
• больові відчуття при статевому контакті;
• запах риби, особливо посилюється після статевого акту;
• болі в нижній частині живота, не пов’язані з іншими запальними процесами;
• відчуття печіння і свербіння в піхві;
• порушення сечовипускання (в окремих випадках).

Кожен з перерахованих ознак може свідчити про те, що мікрофлора жіночих статевих органів порушена, і вже почав активно прогресувати бактеріальний вагіноз. Симптоми патологічного процесу можуть проявлятися не часто, однак при першій же підозрі слід негайно звернутися до лікаря.

Способи лікування

Лікування неприємного недуги відкладати ні в якому разі не можна, інакше він може спричинити за собою незворотні зміни в усій репродуктивній системі. Як правило, позбавлення від бактеріальної хвороби відбувається у два етапи:

• 1 етап – поліпшення фізіологічних умов у піхву, нормалізація гормонального фону і імунітету, ліквідація небезпечних бактерій;
• 2 етап – відновлення корисної мікрофлори та призупинення зростання шкідливих мікроорганізмів.

Тільки шляхом комплексної, а головне, своєчасної терапії можна перемогти розвиток бактеріального вагінозу. При вагітності лікування хвороби проводиться під постійним наглядом лікаря і починається тільки на терміні після 20 тижня.

Медикаментозна терапія на першому етапі включає в себе такі обов’язкові пункти:

• свічки і таблетки: Метронідазол, Кліон, Орнідазол, Трихопол, Тиберал, Кліндаміцин і інші препарати;
• вітамін С. Прийом призначається з метою підвищення імунітету і поліпшення регенерації тканин;
• вагінальні інстиляції: хлоргексидин, молочна або борна кислоти (2 % розчини);
• протиалергічні засоби: Тавегіл, Супрастин, Цитрин і т. п.

Другий етап – відновлення мікросередовища — передбачає використання біопрепаратів. Найбільш ефективними і безпечними для здоров’я майбутнього малюка вважаються такі засоби, як Біфідумбактерин, Апілак, Лактобактерин, Біфікол, Вагилак, Лактожиналь і деякі інші.

З усіх фармакологічних засобів найбільшу популярність при лікуванні бактеріального вагінозу отримали препарати місцевого застосування – вагінальні свічки. В більшості випадків їх використання дає позитивні результати вже через 7-10 днів. Місцева терапія не поступається по ефективності таблеткам, діючи безпосередньо на патологічний осередок.

Народна ж медицина не отримала великого визнання у разі бактеріального вагінозу, незважаючи на наявність величезної кількості цілющих трав. Пов’язано це, в першу чергу, зі складністю «доставки» відварів і настоїв до місця розвитку хвороби. До того ж важливо знати і те, що спринцювання травами при даному захворюванні можуть вимивати з піхви не тільки «зайві» мікроби, але і корисну мікрофлору.

Бактеріальний вагіноз у жінок – проблема досить поширена. Завдяки розвитку сучасної медицини після грамотної діагностики і повноцінного лікування захворювання практично завжди має позитивний результат. Але, у випадку з вагінозом діє те «золоте» правило, що й при інших хворобах: його легше запобігти, ніж лікувати. В цілях профілактики вагінозу досить дотримуватися простих рекомендацій: вести здоровий спосіб життя, використовувати захист під час статевих контактів, дотримуватися особистої гігієни і повноцінно харчуватися.